Враги Русского народа расправляются с православным епископом Ипполитом

религия
просмотров 2 732

Комм. ЗУБРа: В Украине последовательно выполняются «заветы» врагов Русского народа. Как и намечал польский америкос (не будем называть его имя, много чести) — начался раскол Православной Церкви изнутри её (как когда-то уничтожали КПСС)…

Поддержи вл. Ипполита: сбор подписей за пересмотр решения Арихиерейского Собора УПЦ МП от 21.12.07

Решением Священного Синода УПЦ МП, изложенным в журнале №122 от 14.12.2007 г. (см. материал www.zaistinu.ru) Преосвященный епископ Ипполит (Хилько)отправлен на покой. Местом пребывания епископа Ипполита назначена Свято-Успенская Святогорская Лавра Донецкой епархии.

21 декабря в Киево-Печерской Лавре состоялся Архиерейский Собор Украинской Православной Церкви, на котором архиереи одобрили это решение Синода, отметив «его деструктивную деятельность, чреватую расколом, но вместе с тем было подчеркнуто, что в случае принесения владыкой Ипполитом покаяния решения по нему могут быть пересмотрены».

Однако в Хустской епархии эти решения вызвали возмущения.

Православные общественные организации также выразили свою обеспокоенность решением об отстранении вл.Ипполита с кафедры правящего архиереея и, по их мнению, рядом канонических нарушений, которые при этом были допущены.

Руководствуясь Правилами Святых Апостолов и Правилами Вселенских (IV Халкидонского и VI Константинопольского), а также поместного Карфагенского, была составлена Архиерейская жалоба, в которой, в частности, сказано: «ПРОСИМ: — Отменить решение Священного Синода, изложенное в журнале №122 от 14.12.2007 г. в полном объеме, восстановив при этом на место служения на свою кафедру Хустской епархии епископа Ипполита».

Просим своих читателей направлять свои прошения о пересмотре решения Арихиерейского Собора УПЦ МП 21.12.07 на наш сайт «Украина Шенгенская».

Для этого необходимо заполнить форму www.zaistinu.ru, указав в тексте «В поддержку владыки Ипполита», Ваше имя и адрес электронной почты. По мере поступления Ваши прошения будут опубликованы.

Веб-мастеров православных сайтов проим поддержать нашу инициативу и опубликовать на своих страницах ее баннеры и соответсвующий им код.

Спаси Вас Господь!

Источник: www.zaistinu.ru

А правду треба захищати!

Історія Православія Карпатської Русі свідчить про те, що Православна віра була, є і буде зброєю та захистом народу Божого. Віра Православна збережена народом. Православний рух, благословенний Святою Афонською Горою іконою Божої Матері «Акафістна» Святому Преподобному Алексію Карпаторуському від Руського Афонського Пантелеимонова монастиря з наставленням бути русинам вірними Святой Православной Церкви, що дало можливість бути захищеними.

І сьогодні православний народ Карпатської Русі береже цей заповіт — вірність Руській Православній Церкві.

Народ Божий встав на захист Православ’я! Заперечив перетворити Православну Церкву на зібрання під назвою Єдиної Помісної Церкви, шлях до якої іде через автокефалію Української Православної Церкви.

22 грудня 2007 року мав проводитися «Помісний» Собор Української Православної Церкви. Таке рішення Священного Синоду Української Православної Церкви викликало обурення православних віруючих, що це призведе до офіційного проголошення автокефалії, а за цим неминуче активізується рух до унії.

Єпископ Іполит звернувся до Православних Карпатської Русі тримати заповіт боронити вірність предків русинів Руській Православній Церкві. Віруючі підняли свій голос на збереження цієї вірності.

Багаторічна політика унії на Закарпатті навчила православних віруючих пам’ятати уроки історії захисту православної віри. Єпископ Іполит наголошує на тому, що заповіт Святого Благовірного князя Олександра Невського ( у схимі Алексія ) захищати Русь та її православну віру, культуру від залізного тиску католицької Європи та колоніального поневолення. Тому відмовлявся від будь — якого культурного обміну з Заходом, навіть від дозволяння релігійних диспутів. З того часу нічого не змінилося — не православний Захід як і в ті часи переслідує мету поневолити Закарпатську Русь через унію. А за цим наступить територіальний розділ. Складається враження, що офіційний Київ підтримує це вже тільки тому, щоб Закарпатська Православна Русь навіть за такою ціною не була у складі Руської Православної Церкви.

Рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 грудня 2007 року направити Єпископа Хустського та Виноградівського ІПОЛИТА (Хілько) на спокій викликало обурення православного народу. Православні миряни, духовенство, монашествующі Хустської єпархії 16 грудня 2007 р. на прийомі до Блаженнійшого Володимира Митрополита Київського та всієї України заявили про те, що незгодні з таким рішенням і будуть наполегливо просити, щоб відмінили це рішення. Наступного дня православні Тульчинської єпархії, Вінницької єпархії, Хустської єпархії чекали прийому майже сім годин на морозі. їм відповідали, що для них немає часу. Тільки біля 16- ї години до віруючих вийшов Керуючий справами Української Православної Церкви Архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан, Але віруючі так і не спромоглися дізнатися від Керуючого справами правдивого пояснення прийнятому рішенню, а також не отримали основного документу — Протоколу засідання з підписами членів Священного Синоду, засвідченого живою печаткою. Відповідь Керуючого була наступною: «Протокол ще не готовий». Питання: «А як тоді було оформлено рішення Священного Синоду?»

Призначення на кафедру Хустської єпархії Архієпископа Марка (Перковці) Керуючим і одночасно виконуючим обов’язки Керуючого Мукачівської єпархії викликає багато запитань. По-перше, чому одночасно замінили Керуючих Хустської єпархії Єпископа Іполита (Хілько) та Мукачівської єпархії Єпископа Агапіта (Бевцик)? Чи не тому, що Православна Закарпатська Русь переконливо заявила про свою Єдність з Руською Православною Церквою? Чи не тому, що новий призначений Керуючий Архієпископ Марк погоджується з політикою офіційного Києва готуватися до так званого Помісного Собору, що призведе неминуче до визнання автокефалії. Зовсім не випадково те, що за національністю Владика Марк русин, бо, враховуючи багаторічні поневіряння русинів, закарпатці можуть перш за все керуватися родинними зв’язками з Архієреєм та перш за все брати до уваги те, що він — русин, а не те з якими намірами він був направлений до Закарпаття.

Приїзд Владики Марка до Хустської єпархії, нажаль, не став святом. Ті, хто супроводжував Владику Марка, грубо поводилися з народом: штовхали, били, ображали. Так Владика Марк зайшов до Храму Божого. Потім він з супроводжуючими направився до місця перебування Владики Іполита. Але на запрошення на особисту зустріч двох архієреїв (Владики Іполита та Владики Марка) відмовився. Мав намір зайти до архієрейського дому з п’ятнадцятьма агресивно налаштованими супроводжуючими. Склалося враження, що ті, хто Його супроводжував, просто хотіли увірватися до будинку і вчинити фізичну розправу над Владикою Іпполітом. Чи буде благодатним Його керування після того, що сталося біля Божого Храму?

Хресна хода віруючих вирушила до місця перебування Владики Іполита. Там народ молився і просив Владику не залишати їх. Владика вийшов до вірників, благословив і запевнив у тому, що буде все тільки відповідно духовним і цивільним законам.

Віруючі вирішили постійно знаходитися поруч з Владикою ІПОЛИТОМ і молитися. Нехай всіх нас береже Господь!

УПЦ МП, Украина, Киев, 01015, Киев-15, ул. Январского восстания, 25, кор. 49 Священный Синод.

Открытое письмо

Считаем действия Священного Синода УПЦ МП незаконными. Требуем восстановить епископа Ипполита на кафедре. Не гневите Бога.

Епископ Диомид с паствой.

Ответы на вопросы